Реглан для хлопчика

Іноді мамі п'ятирічного хлопчика вкрай потрібен непафосний светр, в якому можна б було і в люди, і на гульки...

Основна умова - светр має бути простим, легко пратися, легко натягуватися-зніматися і (основна умова) мати можливість росту. Тобто носитися не лише цієї зими, але й наступної, і може ще трошечки через рік. Звичайні такі материнські умови)).
Щонайкраще цим умовам відповідає реглан, сплетений зверху вниз по колу, без швів.

Прочитати теорію щодо плетіння цієї дотепно продуманої моделі можна у мадам Циммерман, у її прекрасній книзі "В'язання без сліз".

Від себе скажу, що можливість кожного року розплести манжет, доточити рукави, а потім знову сплести манжет - це надзвичайно оптимістична опція.
Можливість бачити, як проект набуває форм, приміряти річ одразу ж, не чекаючи на зшивання, а головне - можливість виправити допущену тактичну чи мистецьку помилку - теж приємно.
Реглани,  особливо такі, як цей - із підкресленою двома петлями регланною лінією, виглядають дуже мужньо.
Отак, вдягнувши коханого синочка у светра, раптом із подивом розумієш, що він не таке вже й малятко, як виглядає в твоїй уяві... І, може, навіть, усі його непослухи й погордливі відмови "дружити" зовсім не з вреднощів, а з бажання довести любій матусі, що синок підріс і має власну думку))                                                
 - Якийсь у нього дивний комір, не туди й не сюди! - цілком можливо скажете ви.
- А так, ви абсолютно праві! - погодиться з вами Гречана Вовна. Цей комір - компроміс між звичайним комірцем-стійкою, яка не повністю прикриває горло і взимку додає мамі турбот та повноцінним коміром із закотом, який гарно виглядає, дає тепло, додає моделі довершеності, але... Саме цей конкретний хлочик, попри всі свої безцінні якості, має одну ваду - кожен довгий комір він закочує до самого тім'ячка, запевняючи, що він - "ніндзя". І ніякі прохання "бути чемним" або тихесеньке "привітайся з тьотею, я куплю тобі ту цукерку з шипучкою!" не допомогають. Хлопчик ходить, натикаючись на предмети, хлопчик викрикує "кі-яя" з-під  довгого коміру, хлопчик насолоджується життям.
Тож довелося викручуватися)).
Технічні подробиці: спиці 3,5 Knit Pro, пряжа сумська в 5 ниток. На проект витрачено 24 години неспішної медитації.

Градієнт, як ознака смаку.

Коли двадцять перша клієнтка написала: "а можна зробити так, щоб один колір ставав іншим? ото як на отих кльових кардиганах з косами?" я зрозуміла, що: перше - сестри Долідзе втрапили в тренд, друге - градієнт пішов по світу преможною ходою. При цьому, полонених не бере. Колір не просто змінює інший, а й робить це спеціально брутально, щоб добре було видно - ось тут, прямо в цьому ряду, пряжа робить рокіровку. Що ж, такий підхід має право на існування, і у багатьох майстринь це виглядає принадливо, згадайте лишень Єлєну Кузміну з її чудовими гуашевими градієнтними роботами.
Секрет гармонійного градієнту - у поєднанні кольорів і у кількості "кінців", себто ниток, з яких ви в'яжете. Можна підібрати близькі палітрою кольори, як ось ці наприклад:

 

і спокійнісінько робити перехід хоч і однією різкою зміною кольору - це буде цілком природньо і некричуще. А можна взяти два контрастні кольори і добитися поступового переходу одного в інший.

Що власне я й зробила. Це подарунок для дитини. У технічному плані мене ніхто не обмежував, тож мала можливість поєднати видимий перехід кольору з пом'якшенням загального враження. Що я маю на увазі? а те, що контрастна нитка у 5 кінців (принцип - 5 синіх, 4 синіх плюс 1 біла, 3 синіх плюс 2 білих, 2 синіх плюс 2 білих і т.д.) не виглядає грубо. Судіть самі:

Ну, щоправда, сплести дитині шапку це зовсім не те саме, що сфотографувати дитину, тож маю безліч фото з язиком, примруженими очима і відвертим глумом. Почекай хлопчику, ось ще ти підростеш і тобі таки знадобиться щось особливе ніттінгового напрямку, згадаєш ще тоді тітку Гречану Вовну!))

Загалом так:

Технічне: пряжа 32/2 Сумського виробництва у 5 складень, спиці Chiaogoo 3,0 Загальний час роботи 16 годин.