Хочеться польоту

Ніщо так не принижує людину, як ходіння проторенними шляхами... день у день, день у день... Тоді ми розслабляємося, відключаємо ту плату, що відповідає за думання; перегорає та, що відповідає за інсайти і ось - хомо звичаєкус у всій своїй банальній красі.
Тож потрібно ставити перед собою важкі цілі, потрібно за вуха витягати себе з колії повсякденности і робити те, чого досі не знав.
Десь такими думками переймалася Гречана Вовна, поки народжувала нову ідею. А чи не запустити лінію весняних снудів - легких, мереживних (ну, або не дуже), льняних, веселих? Індивідуальних - під характер майбутньої хазяйки. З власними іменами і життєписом...
Пишеться, звісно, швидше, ніж робиться. Підбір пряжі, моделей, спиць та історій  був нелегким і досі у процесі активного пошуку. Але перші доробки вже є :)

1\4 випробуваного матеріалу

Ніжність... сама у захваті!

на зворотньому боці - ласкаве прохання не прати на спортивному режимі))

Зрозуміло, що у процесі роботи зтикаєшся з безліччю невідповідностей, технічних проблем. Особливо змучив моє майже перфекціонне серце край - як його зробити еластичним і не затягнутим водночас? А якщо проблема посилюється великою еластичністю від ажурного візерунку і помножується на зовсім нееластичну нитку? 

Попри все впоралась і відчуваю себе Ксеною-воїтельницею, не менш :)

Іще раз сердечно запрошую до Інстаграму (grechana_vovna), там я сиплю фото регулярно і активно. 

Oh, my heart!

Хто б міг подумати, що робота зупинитьсч через нестачу схеми. Простоі доброі схеми ажурного серця. Малеееееееньке уточнення: серце має бути догори ногами, в тому сенсі, що в'яжу я зверху донизу і всі чудові відпрацьовані схеми мені не подобаються. Звісно, вони б і вам не сподобалися, якщо б потрібно було замінити одне подвійне зменшення на "три петлі з однієі" при вив'язуванні сердечних кутів. Неестетичненько.
А спочатку здавалося, що це так просто - переверни картинку догори ногами і там, де люди зменшують - збільшуй та навпаки.
Така прикрість під кінець року)))))