субота, 23 травня 2015 р.

В'язати у дорозі...

Як тільки потепліло, ми стали багато їздити: подорожувати, гостювати, на виступи з донькою, у справах, тощо. Цього року помітила. що люди стали менш зневажливо ставитися до мого хобі і взагалі градус доброзичливості підвищився. Ну, або я нарешті втрапила до гарного товариства)))

У автобусі до Києва


пʼятниця, 8 травня 2015 р.

Мандрівка травневих свят і плед для немовляти

Чи бували у вас такі проекти, що самі по собі робляться, майже не потребуючи ваших зусиль та уваги? Мало того, вони ще й так припадають до душі, що потрібно наймати когось, щоб вчасно сказав: "горшочку, не вари!" і зупинив цей душевний процес)
Одна моя добра знайома, я б сказала подруга, але ми ж з нею не ділилися душевними секретами та не говорили про чоловіків, як то зазвичай робиться... Ми лишень пережили цю страшну зиму з її безкінечними шкарпетками, бушлатами, кровоспинним та пудами чаїв, цукрів і ще чогось, "від бабусі"... Чоловіки сказали б - ми побратими. Ну нехай буде сестра_по_духу))
Так от, ця чудесна дівчина, мама двох синів, знову при надії. Ну чим порадувати сестру? Хіба що пледиком для дитинки. Таким, щоб радував, щоб загортала свій скарб із задоволенням...Ну і оскільки я адепт функціоналу, то щоб потім можна було і ліжечко застилати, використовуючи у якості покривала.
Бугазівські пляжі - чудове місце для нашого хоббі)


Азалія від Yarna в 50 гр 165 метрів



My meditation...
Ну, і наостанок трошки одеського моря вам у стрічку новин - воно чудове! Звісно, Криму нам то не замінить, ні запаху його, ні солоного смаку, ні мого улюбленого крімського степу, бо то Крим. Але ще так багато місць, якими можна мандрувати, у нас така велика країна, така різноманітна, така мультикультурна, що вистачить на багато років нових вражень. 
Мавпеня, що вирвалось на свободу) Моє. Найкраще!

понеділок, 13 квітня 2015 р.

Тримай мені ніжно!



Христина Соловій співає, насвистує - Самі-Розумієте-Хто, клубочки котяться, ниточки тягнуться...

неділя, 29 березня 2015 р.

Mishmash Hat

Коли я вив"язала цю шапочку, донечка запищала "йоооо! моя шапка!! класна!!", а чоловік сказав: "ну, ваш стиль, як він є". І це чиста правда - навіть, якщо я і не думала про якийсь там стиль, чи манеру у процесі плетіння, то підсвідомість викинула доверху саме таку картинку радості буття: простота. колір. насиченність. Три складові приємного в"язання.

скоро весна, правда?

я така слухняна дівчинка, повірте на слові))
Інструментарій неопізнаний, мабуть KnitPro, а пряжа - це закупка п"ятирічної давності на Сумському камвольному комбінаті.  Всі купували бавовну, то і я купила)) І ні разу не пожалкувала - гарна пряжа колись у них була - і за ціною гарна, і за якістю! 

середа, 25 березня 2015 р.

Просто поговорити

Наразі, сплела дівчачу шапку весняну з отвором для пишного хвоста, відпочила від свого уже трьохмісячного майже проекту (який на фінішній прямій).
Замовниця шапки - дівчинка-принцеса. Така гарненька,охайненька, нагадує біленьку хазяйську кицьку-улюбленицю. Має тягу до рожевого і гламурного)) Я сплела, як замовили - і рожево, і гламурно. І навіть не сильно сміялася, поки вив"язувала: все ж таки замовниця - моя улюблениця. Але раптом зрозуміла, що за гроші не згодилася б те повторити. Почасти від того, що не лежить до душі, а радше від того, що не заробляю в"язанням на хліб. (Я взагалі на хліб не заробляю, а беру гроші в тумбочці, ну то таке)
Ну і назріло питання - до якої риски я згодна підійти, але не переступлю вже нізащо (хіба якщо в тумбочці перестануть з"являтиися...)
Так, сходу - плетена білизна - ні-ні-ні!!  Потім, мабуть все, що в замовленні має словосполучення "люрексова нитка", плетені гачком спідниці, замовниці яких не планують носити їх з підкладом та штани, хоч як би це модно зараз і не було, ну і класичне "тут рожевеньке, а тут оборочки". Тобто, я не сильно перебірлива, так?
Аза яку роботу не бралися б ви? Розповідайте, будь ласка!

фото для настрою))

пʼятниця, 13 березня 2015 р.

Sherlock knits!

А побий його киця лапкою!!
Йому мало слави, цікавих ролей, поваги від поціновувачів його безсумнівного таланту та потужного промоушену?  Він ще й в'яже??

щось черепасте, га?


четвер, 12 березня 2015 р.

Обожнюю маленьких діточок!

Вони такі мімімі, такі ніжні, такі пахучі...
Правда, брати немовлят до рук я собі суворо забороняю - ще не втримаюся і подамся до зновумамства втретє))))) А от, при нагоді, маю радість зв'язати щось відповідне. Цього разу знайома дівчинка Наталка народила донечку (бажаю новонародженій щасливої долі!) і відкараскатися від подарунка просто не мала змоги...

Простенький дизайн зі старої книжки Леслі Стенфілд

Загальний вигляд на парковій лавочці
Все ж таки, що не кажіть, а найприємніша у світі річ - це в'язати для дітей!
ТТХ: пряжа  Alara від Lanoso, спиці Chiaogoo TWIST №4,0. Суб'єктивний час роботи - 22-24 години.

четвер, 19 лютого 2015 р.

"але ж яка біда цьому народу"

Рік тому здавалося, що нічого страшнішого ніж це, вже не буде.

Не може бути страшнішим щось від чоловіків, що стояли під фанерними щитами і не відступали. Хоча всі розуміли - ми вмираємо, ми беззбройні, безсилі, приречені на поразку від осатанілої держави. Але все одно - стояли. Море вогню. Море вогню і жорстокості.
А потім сталася війна...
Безумство скаженої пропаганди розділило світ навпіл. Кандидати наук, домогосподарки, фізики та лірики, бізнесмени - це все в минулому. Тепер ми або солдати, або працюємо на фронт. Шиємо, плетемо, закупаємо медикаменти, сушимо овочі, чергуємо по госпіталях і відправляємо-відправляємо-відправляємо силу-силенну бандеролей, посилок, бусів, фур... За цей рік ми дуже змінилися - навчилися не зриватися, навчилися терпіти, навчилися менш спати. Наші менеджерські навики левел-апнулися настільки, що зателефонуй Гречаній Вовні посеред  ночі і скажи: "потрібно таке от... зелене, з червоним колом посередині і щоб квіточка в колі, а ну і щоб бушлати... от скільки є - стільки і давайте!" І Гречана Вовна на повному автоматі зателефонує ще п'яти людям, ті п'ять ще двадцяти і до ранку матимемо зелене з червоним і квіточкою. І на додачу ще 20 бушлатів - все, що є. Так ми зараз живемо.
Основна задача - збереження країни і .. гідності. Достоїнства, завдяки якому можна вистояти серед бурі інформаційної війни, криків, істерик та проклять. Спокою, з яким ми вислуховуємо про себе, і лише подумки рахуємо: "фашист - 4 рази, хунта - 1 раз, рагуль - 6 разів за розмову".
Попереду ще чимало роботи - перемогти, відбудувати, пересаджати політиків, обрати нових... а життя одне - не марнуйте його ставанням на карачки та відгавкуванням від нападників, бережіть себе. Не відмовляйте собі у простих радощах життя - гуляйте при можливості, читайте дітям, вишивайте кошенят, ведіть приємні бложики для душі - тримайтеся.
Virescit vulnere virtus

субота, 14 лютого 2015 р.

Дещо відносно швів

Загалом методів сшивання трикотажу існує немало: вертикальні шви, горизонтальні, виворітною гладдю, лицьовими петлями по відкритому краю... ще можна зшивати голкою, гачком, трьома спицями, тощо. Ба, взагалі можна не зшивати, якщо уважно прочитати книгу про кругове в'язання. Здавалося б нічого важкого у тому, щоб стулити до купи кілька шматків трикотажу немає, але... Шов - це те, що надає роботі класності. Це, не побоюся порівняння - шикарна білизна під одягом - ніхто не бачить, але ти точно знаєш, що вона є, і втішаєшся з того Між двома картинками, що нижче - 6 років.
Шов курця
Шов нормальної людини



















Донечка перебирала старі речі і знайшла дитячу сумочку. Каже: "О, мам, я ж з нею до садочка ходила!! Я покладу на пам'ять". Та звісно поклади, але давай сюди, я випер... ОМГ, що це за дика криворукість? )))
Не можна сказати, що всі шість років я тільки тим й займалася, що гибіла Попелюшкою над швами. Але практика таки дається взнаки. Тож не лякайтеся, що це важко чи неможливо, беріть голочку, кладіть два полотна поруч  лицем доверху і - голочку справа, голочку зліва, голочку справа, голочку зліва... Все буде добре!

неділя, 8 лютого 2015 р.

Чудовий джгут від слова "чудо"

Буває - сидиш, ліниво серфиш інетом і пихато думаєш, що навряд чи тебе можна здивувати чимось особливо невиданим на терені рукоділля... Саме тут Гугл дає тобі добрячого щигля.
Наприклад, такими фото:
Боже, яка краса!

і як багато скрупульозної роботи!
Оце ще рік тому я би встала, натягла чергові джинси, пристроїла дітей на дві-три години, та й швиденько поскакала до профільного магазину за бісером та нитками... Але такі духопідйомні подвиги зараз не для мене, тож залишається тішитися думкою, що колись хазяйка цих джгутів якимось чудом потрапить до сторінок Гречаної Вовни... А тут їй і респект з уважухою, і 100 заслуженних компліментів :) Наташа Фокіна, Ваші роботи прекрасні!