На честь першого, по-справжньому прохолодного осіннього ранку - сонна дитина на зупинці шкільного автобусу.
 |
| рученьки терпнуть, злипаються віченьки... |
У новому кардигані. Тому самому Лало, який я клялась не копіювати! обіцянки-цяцянки, ага. По-перше - Катруська сказала - "хочу таке!". Тому по-друге вже не важливо...
Наразі маю тільки одне - в'яжеться дуже швидко и просто - як казочка читається. Все інше - і фірмова мішкуватість, і псевдоградієнт мені чогось не дуже.
 |
| позиція друга - драматична |
 |
| крупним планом |
п.с. Цим постом я вітаюся з шановними колежанками та іншими маніячками гострих спиць унд гачків і сподіваюся на довгі бесіди холодними зимніми вечорами )
Звичайно, "по-перше" - це найголовніше))) по-друге-третє і т.д. вже не має значення.
ВідповістиВидалитиЯ дуже тішуся, коли отримую "закази" від дітей ;)
Чудовий кардик!
дякую! Вчора у школі ще й подружками було відмічено як "годиться!", тож тішуся))
ВідповістиВидалити