Градієнт, як ознака смаку.

Коли двадцять перша клієнтка написала: "а можна зробити так, щоб один колір ставав іншим? ото як на отих кльових кардиганах з косами?" я зрозуміла, що: перше - сестри Долідзе втрапили в тренд, друге - градієнт пішов по світу преможною ходою. При цьому, полонених не бере. Колір не просто змінює інший, а й робить це спеціально брутально, щоб добре було видно - ось тут, прямо в цьому ряду, пряжа робить рокіровку. Що ж, такий підхід має право на існування, і у багатьох майстринь це виглядає принадливо, згадайте лишень Єлєну Кузміну з її чудовими гуашевими градієнтними роботами.
Секрет гармонійного градієнту - у поєднанні кольорів і у кількості "кінців", себто ниток, з яких ви в'яжете. Можна підібрати близькі палітрою кольори, як ось ці наприклад:

 

і спокійнісінько робити перехід хоч і однією різкою зміною кольору - це буде цілком природньо і некричуще. А можна взяти два контрастні кольори і добитися поступового переходу одного в інший.

Що власне я й зробила. Це подарунок для дитини. У технічному плані мене ніхто не обмежував, тож мала можливість поєднати видимий перехід кольору з пом'якшенням загального враження. Що я маю на увазі? а те, що контрастна нитка у 5 кінців (принцип - 5 синіх, 4 синіх плюс 1 біла, 3 синіх плюс 2 білих, 2 синіх плюс 2 білих і т.д.) не виглядає грубо. Судіть самі:

Ну, щоправда, сплести дитині шапку це зовсім не те саме, що сфотографувати дитину, тож маю безліч фото з язиком, примруженими очима і відвертим глумом. Почекай хлопчику, ось ще ти підростеш і тобі таки знадобиться щось особливе ніттінгового напрямку, згадаєш ще тоді тітку Гречану Вовну!))

Загалом так:

Технічне: пряжа 32/2 Сумського виробництва у 5 складень, спиці Chiaogoo 3,0 Загальний час роботи 16 годин.